Багато хто вважає, що сурогатне материнство – це сучасне диво. Але насправді, практика застосування такого методу йде далеко в історичні початки. Ні, це зовсім не вигадки. Історичні дані про практику сурогатного материнства збиралися з літописів, міфів та легенд.
Вперше про жінок, які виношували дітей для інших, згадувалося в біблійні часи, близько 4000 років тому. Тоді, Рахіль, дружина Якова, яка не мала можливості мати дітей, відправила чоловіка до своєї служниці Валле. Народжена дитина належала подружній парі, але фактично його матір’ю була інша жінка.
Потім аналогічна практика зустрічалася в історичних документах Месопотамії, а саме – в законах царя Хаммурапі. Також у Стародавньому Єгипті зустрічалися ситуації, коли раби виношували дітей для своїх хазяїв, знатних єгиптян. А в Стародавньому Римі навіть зустрічалася «послуга» позичання у плідних жінок дітей для безплідних пар за певну плату. За законами римського права така дитина належала бездітній парі.
Але все це цікаві історичні довідки. Початком зародження сучасного сурогатного материнства стало створення вченим Левенгуком першого в світі мікроскопу для дослідження біологічних матеріалів людини. Це сталося у 1677 році. Трохи пізніше, венеролог Хантер, використовуючи цей винахід, зміг провести внутрішньоматкове запліднення, в результаті якого на світ з’явився малюк. Подібні експерименти проводилися також і на тваринах.
Перше в ХХ столітті екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), подібне до нинішньої, провели в 1944 році два гінеколога – Рок і Мінкін. Але тим не менше відкриття процедури сурогатного материнства, яким ми знаємо його на сьогоднішній день, привласнюють біологу Едвардсу і гінекологу Септоу. Вони, працюючи в команді, в 1976 році змогли вдало запліднити людську яйцеклітину й отриманий ембріон підсадити до організму іншої жінки. Правда, ця вагітність виявилося позаматковою. Через рік, у 1977, вчені вдосконалили проведення процедури, і все пройшло успішно. За результатами експерименту народився абсолютно здоровий і повноцінний малюк.
Ще один цікавий випадок, що стався в цей період, був в Південно-Африканській Республіці. У 1987 році вчені змогли застосувати програму сурогатного материнства на родичів. А саме, жінка 50-ти років вирішила допомогти своїй доньці подолати безпліддя. Вона виносила та успішно народила трьох її дітей. Сама Патриція Антоні стала їх бабусею. Хочеться відзначити, що всі діти народилися здоровими.
Як з’ясувалося, процедура сурогатного материнства існує в світі не перше десятиліття. І якщо ще в минулому проводилося значна кількість дослідів, які увінчалися успіхом, то при сьогоднішньому високому розвитку медицини, боятися зовсім нічого. Найголовніше завдання, яке стоїть перед подружжям, – це знайти надійну і перевірену клініку. Саме в клініці висококваліфіковані фахівці в сфері репродуктивних технологій, користуючись дослідами своїх колег минулих років, допоможуть бездітній парі повірити в диво.