Нещодавно в Узбекистані затвердили новий закон, що стосується використання репродуктивних технологій в медицині. Цей закон дав зелене світло використанню екстракорпорального запліднення, або ЕКЗ. Однак стаття про використання послуг сурогатних матерів в законах так і не з’явилася. Це означає, що держава приймає репродуктивну медицину, але відмовляє громадянам в праві використовувати послуги сурогатних матерів.

У первинному проекті закон, який був підготовлений ще в 2018 році, включав в себе норми сурогатного материнства. Проте, у фінальній версії закону відсутні пункти про сурогатне материнство, донорство сперми і яйцеклітин, а також кріоконсервацію ембріонів. Представник влади тільки стримано повідомив, що перед внесенням законопроекту від деяких його положень відмовилися.

Як стверджують учасники законопроекту, ці зміни стали результатом тривалих суперечок. Після обговорення було прийнято рішення про те, що поки що передчасно закріплювати в законодавстві окремі види репродуктивних технологій, в тому числі донорство ооцитів і сурогатне материнство.

Законопроект накладає суттєві обмеження: так, скористатися послугами репродуктивної медицини в Узбекистані тепер можуть тільки подружні пари, а самотні чоловіки і жінки – ні. Для подружніх пар допускається зберігання ооцитів в клініках репродуктології, а також при медичних показаннях зберігання тканин репродуктивних органів. Відзначено, що всі ці технології не можуть використовуватися в комерційних або військових цілях. Як і у всіх інших країнах, особистості пацієнтів, а також всі відомості про процес лікування є лікарською таємницею.

Це означає, що подружні пари, які страждають безпліддям, відтепер можуть розраховувати тільки на ресурси власного організму. Якщо ж з якихось причин жінці протипоказано виношувати дитину, вона приречена залишитися бездітною або усиновити малюка. Хоча, як показує практика, тотальна заборона на сурогатне материнство призводить тільки до того, що безплідні пари приїжджають в інші країни, де воно дозволено, щоб завести рідну дитину. Але, навіть дивлячись на те, якими малоефективними виявляються закони про заборони на таких дітей, багато держав проте відмовляються подивитися правді в очі і прийняти сурогатне материнство як новий, абсолютно нормальний виток репродуктивної медицини.

На щастя, в Україні сурогатне материнство, як і решта репродуктивної медицини, повністю дозволено і прописано в законодавстві. Це означає, що безплідні пари можуть розраховувати на повноцінне лікування без безглуздих обмежень.