Для пар, які не можуть в силу певних причин зачати дитину, сурогатне материнство – це реальний вихід і надія створити повноцінну сім’ю. Але яке може бути розчарування, якщо у вашій країні даний метод екстракорпорального запліднення знаходиться під забороною.
І не завжди проходження програми в іншій країні, де законодавчо сурогатне материнство допустимо, можливо. У деяких випадках «рідна» держава може не визнати за вами батьківські права, а дитині просто не дасть громадянство.
Як бути в такій ситуації? В першу чергу, необхідно знати, в яких країнах і який вид сурогатного материнства дозволений, в яких це
повністю заборонено або не врегульовано законодавчо.
Варто також відзначити, що є два види допоміжних репродуктивних технологій – комерційне (оплатне) і некомерційне (безоплатне).
Комерційна програма передбачає отримання сурогатною матір’ю грошової компенсації та певної суми на утримання. Платне материнство дозволено в деяких штатах Америки (Невада, Каліфорнія, Арканзас і Іллінойс), Індії, Таїланді, Росії та Україні. Але потрібно знати деякі особливості. Наприклад, в Росії гомосексуальним парам вступити в програму сурогатного материнства дуже і дуже важко. А законодавство України передбачає, що пара повинна бути в зареєстрованому шлюбі.
Альтруїстичне сурогатне материнство (іншими словами – безоплатне) передбачає, що сурогатна мати не отримує винагороди за свою «послугу», але може претендувати на щомісячне утримання.
Такий різновид репродуктивних технологій дозволено:
Деякі штати США (Арізона, Нью-Джерсі, Індіана), Франція, Німеччина, Італія, Болгарія, Португалія, Іспанія і Швеція не визнають процедуру сурогатного материнства від слова «зовсім». У цих країнах вступити в цю програму неможливо. Але, деякі з перерахованих держав, не забороняють проведення сурогатного материнства закордоном, і навіть визнають дітей та батьківські права за подружжям після народження. Це: Франція, Німеччина та Іспанія. Така практика почалася з 2014 року й активно реалізується по сьогоднішній день. В інших державах (Італія, Швеція, Болгарія, Португалія) подібні «міжнародні програми» не дозволяються.