Люди, в силу професії тісно пов’язані з сурогатним материнство (особливо лікарі і юристи), часто стикаються з серйозними проблемами в цій сфері. Причому частина цих проблем не може вирішити законодавство, особливо російське, в якому досить багато прогалин саме в області репродуктивних технологій.

Так, перші подібні програми почали проводити ще в 80-х роках минулого століття. Правовій базі в цій області вже більше 30 років, і все одно вона залишається дуже недосконалою. Правові аспекти сурогатного материнства змінюються з плином часу, але їх гнучкості явно недостатньо, щоб встигнути за стрімким розвитком світу і медицини. Саме тому і лікарі, і юристи репродуктивних клінік постійно стикаються з проблемами, які неможливо вирішити в рамках існуючого законодавства.

Саме тому було проведено «круглий стіл», який зібрав фахівців, так чи інакше пов’язаних з питаннями сурогатного материнства. Фахівців цікавили питання етики і моралі, а також правові аспекти репродуктивної медицини.

Першочерговим питанням було питання про демографічну ситуацію в країні в цілому і в регіоні. Представник Міністерства охорони здоров’я розповів про неї так:

– Держава в даний момент приділяє багато уваги питанням репродуктивної медицини. Щороку знижується кількість жінок, які стають на облік у зв’язку з вагітністю, і це серйозна проблема, початок демографічної кризи. Саме тому 5 років тому були відкриті спеціальні «кабінети безплідного шлюбу». У них безкоштовно можуть звернутися пари, які намагаються зачати дитину більше року, і їм це не вдається.

У той же час в Центрі сімейної медицини більше 18 років застосовують допоміжні репродуктивні технології, і ця клинка відома далеко за межами Єкатеринбурга. Від імені клініки теж був представник, який висловив свою, але вже юридичну, точку зору на ситуацію.

– Фактично в нормативній базі з питань репродуктивних технологи дуже багато прогалин. Так, в програмі можуть брати участь пари в шлюбі чи поза ним, а також самотні жінки. При цьому ніде не вказано, що самотні чоловіки можуть брати участь в таких програмах, але ніде не вказано і зворотне. Втім, програма сурогатного материнства проводиться тільки за свідченнями медиків – наприклад, в разі, якщо у жінки пошкоджена або відсутня матка. Це дає можливість юристам захищати в суді одиноких чоловіків для використання репродуктивних технологій: вони вимагають надання послуг сурмами через вроджену відсутність матки і цілком серйозно виграють ці справи.

З іншого боку, є і позитивні моменти і плавні зміни законодавства в бік адекватності. Так, нещодавно з’явилася «форма інформованої згоди». Це договір, який укладається між сурмамами та біологічними батьками і дозволяє перекрити прогалини в законодавстві.

Але найбільш обговорюваною темою стало, звичайно ж, саме сурогатне материнство. Клініка бере на себе супровід обох сторін – як батьків, так і сурогатних матерів. Саме на неї лягає обов’язок регулювати всі правові аспекти, консультувати обидві сторони і гарантувати їм безпеку. Звичайно ж, представникам клініки важливо, щоб обидві сторони залишилися задоволені, і щоб їх права відстояли в спірних ситуаціях. Є кілька спірних моментів, з якими регулярно стикаються представники репродуктивних клінік. Так, юрист розповіла про один серйозний випадок. В клініку звернулася подружня пара для проходження циклу ЕКЗ. В результаті отримали 3 ембріона високої якості, але до їх підсадки жінка померла. Її чоловік вимагав використовувати ці ембріони для проведення програми сурогатного материнства, але за мірками законодавства у нього не було на це підстав, хоча фактично він мав повне право мати дітей. Перепоною стали документи: в свідоцтві про народження неможливо вказати померлу матір.

Ще важливий момент: реєструвати дітей, народжених сурогатною матір’ю, повинні тільки подружжя. З іншого боку, закон дозволяє використовувати ДРТ одиноким людям, але як їм реєструвати дитину? Щоразу доводиться звертатися до суду, щоб вирішити цю проблему. В результаті суд завжди стає на бік батьків, але судові витрати – це довго і серйозно.

Є також спірні питання в галузі міжнародної практики. Так, згідно із законом клініки не можуть відмовляти іноземним громадянам в наданні медичної допомоги. Однак іноземцям доводиться вирішувати безліч проблем, особливо пов’язаних з документацією – переклад всіх медичних виписок на зрозумілу пацієнтові мову, переклад його документів. Ще дона серйозна перепона – обов’язкове і досить дороге страхування життя для іноземних громадян.

Є ще один важливе юридично-етичне питання: ембріон є об’єктом або суб’єктом права? З одного боку, ембріон – це всього лише початок нового життя, не суб’єкт. Але з іншого боку, він не може бути і об’єктом, який подружжя ділить при розлученні. Адже в ідеальних умовах це – людина, громадянин, і він, зрозуміло, не є майном і не може бути суб’єктом. Це правильно з моральної точки зору, але не завжди правильно з юридичної через хитке законодавство.

Палка суперечка виникла навколо питання про те, що ж слід робити з ембріонами, які залишаються невикористаними і зберігаються в спеціальних банках кріозаморозки. Це ще раз доводить, як необхідні доопрацювання в юридичній базі по відношенню до ДРТ.

Головна мета круглого столу – дати поштовх для позитивних зрушень в законодавстві. За підсумками кожного такого зібрання формується резолюція, яка відправляється на розгляд вищестоячим організаціям.