У кожній клітині людського організму є два джерела генетичної інформації. Перше — це ядерна ДНК, яка визначає більшість наших рис: колір очей, ріст, особливості зовнішності. Але є ще друге — мітохондріальна ДНК. 

Вона міститься у маленьких клітинних структурах — мітохондріях, які відповідають за виробництво енергії для клітини.

Саме тому мітохондрії часто називають «енергетичними станціями» нашого організму. Якщо вони працюють неправильно, клітина не отримує достатньо енергії, що може призводити до серйозних спадкових захворювань.

Проблема, яка передається по материнській лінії

Мітохондріальна ДНК передається дитині виключно від матері. Якщо в ній є мутації, ризик передачі важких генетичних хвороб дуже високий. Такі захворювання можуть вражати мозок, серце, м’язи, нервову систему та інші органи.

Ще зовсім недавно для жінок із такими мутаціями вибір був надзвичайно складним: або відмовитися від генетично рідної дитини, або ризикувати здоров’ям майбутнього малюка.

Як працює мітохондріальна замісна терапія

Мітохондріальна замісна терапія (MRT) пропонує інше рішення. Суть методу полягає у заміні пошкоджених мітохондрій на здорові.

Для цього використовується яйцеклітина донора з нормальними мітохондріями. Ядерна ДНК майбутньої матері переноситься в донорську яйцеклітину, з якої попередньо видалено власний генетичний матеріал. У результаті утворюється яйцеклітина, що містить ядерну ДНК матері та здорові мітохондрії донора.

Після запліднення сперматозоїдом батька формується ембріон, який має генетичний матеріал батьків, але позбавлений небезпечних мітохондріальних мутацій.

Чому говорять про «дитину від трьох батьків»

Іноді цей метод називають технологією «трьох ДНК». Насправді внесок донора мінімальний: понад 99,8% генетичної інформації дитина отримує від своїх батьків. Донор передає лише здорові мітохондрії — маленьку, але критично важливу частину клітини.

Нова ера репродуктивної медицини

Мітохондріальна замісна терапія — це один із найскладніших і водночас найперспективніших напрямів сучасної біомедицини. Вона відкриває можливість народження здорових дітей для сімей, які раніше не мали такого шансу.

Фактично ця технологія дозволяє виправити проблему на самому початку життя — ще на рівні клітини. І саме тому її часто називають не просто методом лікування, а новим етапом розвитку репродуктивної медицини.