Юридичні питання допоміжного материнства

Перш ніж вступати в програму допоміжного материнства або донорства, ви захочете знати, наскільки це законно. Ви можете не переживати: клініка BioTexCom працює в Україні на повністю законних підставах.

Допоміжне материнство в Україні – умови, ціни, і інші питання

Українкам пощастило в цьому плані більше, ніж багатьом жителям Європи. Допоміжне материнство в Києві не тільки законно, але і врегульовано статтями Сімейного кодексу. Це означає, що ви не тільки берете участь в цілком законній процедурі, але й можете розраховувати на підтримку держави.

Умови для допоміжної матері, згідно із законами, такі:

• вік від 18 років;
• письмову згоду чоловіка;
• добровільна згода на участь у програмі.

Питання розміру винагороди, відшкодування транспортних витрат і витрат на житло обговорюється вже з юристами клініки. З допоміжною матір’ю укладається договір, який регулює всі ті нюанси, не враховані в законодавстві – наприклад, розмір і порядок виплат, компенсацію за кесарів розтин і багато іншого. Юристи нашої клініки проконсультують вас ще до участі в програмі, попередять про всі нюанси договору.

Які закони регулюють допоміжне материнство?

Показання до використання послуг сурмам регулює «Наказ МОЗ України №787»: саме в ньому зазначено, коли і хто може використовувати такий спосіб лікування. Так, це повинна бути безплідна пара з серйозними перепонами до зачаття або народження (патологія матки, порок серця і т.д.) або пройшла кілька невдалих курсів ЕКО.

Згідно з пунктом 6.4 того ж закону, сурмами може стати повнолітня жінка з власним здоровим дитиною після письмового добровільної згоди.

Згідно ст. 123 Сімейного кодексу України, батьками дитини, народженої сурмами, є його біологічні батьки. Або, в разі використання донорських ооцитів, люди, що проходять лікування від безпліддя.

Всі цивільно-правові питання, не враховані в законах, регулюються договорами.

Закони про допоміжне донорство

Донорство регулюється 48 статтею законодавства «Про охорону здоров’я» та 123 статтею Сімейного кодексу. Найбільш повно юридична сторона питання розкрита в наказі МОЗ № 771 про застосування репродуктивних технологій. Саме там визначені вимоги до донору:

• вік від 18 років;
• фізіологічне і психологічне здоров’я;
• добровільність участі в програмі.

Також в наказі зазначені документи для участі в програмі. це:

• договір між донором і клінікою;
• письмову згоду чоловіка.

Донору гарантовано збереження конфіденційності, як і батькам дитини. Ім’я донора не розкривається, а сам він не може брати на себе батьківські зобов’язання. Люди, які використовують ооцити донора, дізнаються тільки базові характеристики, такі як зріст і вагу, колір очей і волосся, група крові і т.д.

Всі інші аспекти, невраховані в законах, регулюються договором з клінікою. Зокрема, питання винагороди за донорство яйцеклітин і етапи програми.